розрахунковий

-а, -е.

1) Пов'язаний з проведенням технічних розрахунків при проектуванні.

2) Який використовується для полегшення обчислень. Розрахункова лінійка.

3) Признач. для обліку коштів, проведення платежів та інших грошових розрахунків. || Признач. для запису грошових розрахунків, заробітної платні і т. ін.

••

Розрахунко́ва пала́та — орган товарної або фондової біржі, міжбанківська організація, що здійснює розрахунки за угодами і контролює їх виконання.

Розрахунко́вий бала́нс — поточне співвідношення грошових вимог країни до інших країн, які виникли в результаті експорту, надання кредитів, і грошових зобов'язань, які виникли в результаті імпорту та отримання кредитів.

Розрахунко́вий банк — банк, з яким депозитарій уклав договір про грошові розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Розрахунко́вий день — а) день, за курсом якого здійснюється розрахунок за угодою; б) день завершення розрахунків за укладеними угодами на біржі.

Розрахунко́вий раху́нок — рахунок, що його банки відкривають юридичним особам, які мають самостійний баланс.

Розрахунко́вий чек — документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку установі банку, яка веде його рахунок, сплатити чекотримачеві зазначену в чеку суму коштів.

Розрахунко́ві докуме́нти — оформлені у письмовому вигляді платіжні вимоги або доручення підприємств, компаній, організацій на перерахування коштів у безготівковому вигляді для оплати товарів, робіт, послуг або інших платежів.